Зміївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
На
сцені - лісна галявина: дерева, квіти,
чути спів пташок. Гуляє дівчинка, яка не турбується про оточуюче середовище:
зриває квіти, кричить, лякає пташок.
Голос за сценою: SOS… SOS…
Дівчина: Хто там ще блукає?
Голос: SOS… SOS… Я – Земля. Я – Земля.
Я мільярди літ
жила,
А тепер
поранена, вся у ранах я.
Людина підкоряє
природу.
Вона створює все
нові й нові хімікати,
Які знищують
комах, тварин, отруюють воду…
Я вмиваюся
кислотними дощами.
Нові технології
роздирають моє тіло.
Доволі, люди,
схаменіться!
Огляніться,
благаю вас!
Все задумано
мудро в природі –
Жити усьому в
мирі й згоді.
Дівчина: Чого
розкричалася? Навколо всього багато. Ось вирву квітку, нічого не станеться,
нова виросте, ще красивіша. Полякаю пташок, нічого не станеться, ще більше
прилетять. Кину пляшку, нічого не станеться, перегниє. Кричить, турбує, не дає
спокійно відпочити і поспати (задоволено)
на природі (лягає під деревом і засинає).
Сон дівчини
(на сцену виходить
продавець повітря)
Продавець повітря: Продаю
чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на Землі!
Парасольки від кислотних дощів для всіх і для кожного! Купуйте протигази!
Тільки вони спасуть вас від забрудненого повітря!
(на
сцену вибігають учні)
1 учень:
Парасолька від кислотного дощу?
2 учень: Жива
вода?
3 учень: Чисте
повітря? Протигази? Це ж бабусині казки…
Продавець повітря: Ні,
діти, це все не казки, це сумна статистика. Ще трохи і на Землі не залишиться
ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою! А за один вдих скоро
доведеться платити таку ціну!
1 учень: Яку ж?
Продавець: Навіть
страшно вимовити… Ціною всього може стати людське життя! Наше і наших дітей.
2 учень: Вона
знущається з нас! Яка нісенітниця! Нові хустинки від смогу, парасольки від
кислотних дощів, протигази…
Продавець: Так-так,
чудові парасольки від кислотних дощів..
3 учень: Та вона
божевільна!
4 учень:Повітря
о-о-о-он скільки! А води? Пий - не хочу.
І все безкоштовно!
1 учень:Ходімо, не
має чого з нею розмовляти!
2 учень: На наш
вік вистачить!
Продавець: А після
вас?
3 учень:Що буде
після нас, нікому не-ві-до-мо!
4 учень:Після нас
хоч потоп!
Продавець: Люди,
невже вам не страшно?
(гуркоче грім, чути шум дощу)
Продавець: Ось… Я ж
казала, кислотний дощ!
1 учень: Накаркала!
2 учень: Не може
бути.
Продавець: Швидше
беріть парасольки, накидки, хустини! Це страшний дощ: від нього шкіра стає
чорною, життя згасає… .
(діти підбігають до продавця і починають
розбирати парасольки, накидки, протигази... )
Дівчина: (прокидається
і підходить до всіх): Що тут відбувається? Я, мабуть, сплю. Ущипніть мене.
3 учень: Мені
страшно..
Продавець: Страшно…
Скоро лише в кіно можна буде побачити світанок й присмерки, лише в музеях
збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса і грибний дощ. Та хто буде
ходити в такі музеї?
4 учень: А сонце?
5 учень: Невже
зникнуть птахи?!
1 учень: І ми
ніколи не побачимо пролісків?
5 учень: Не
вдихнемо аромат конвалій?
2 учень: Як це
так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?
(вибігають
зі сцени)
Дівчина: Я не
зрозуміла чого всі галасують? Проблему знайшли ха-аха-ха.. У нас в Зміївському
районі все о’кей. Птахи співають, світанки є , райдуга є, квіти є. Сьогодні
бачила оцими очима.
(виходять учні в темних накидках)
1 учень: Як все
нормально? Ти що тільки проснулась від глибокого тисячолітнього сну?
Дівчина: Я,
взагалі - то, спала але недовго. А що в нас трапилось?
2 учень: Тобі
невідомо, що в Зміївському районі зберігаються близько 26 - ти тонн непридатних
до використання отрутохімікатів – пестицидів? І якщо вони найближчим часом не
будуть вивезені, то існує небезпека зараження ґрунту і підземних вод.
3 учень: А постійне
спалювання листя мешканцями району? Всім відомо, що при спалюванні одного
кілограма листя згоряє добова норма кисню, котрий потрібен людині, та ще й а
атмосферу виділяються такі шкідливі речовини як свинець, бензапірен, які можуть
викликати не тільки захворювання органів дихання, алергічні реакції, а навіть
рак.
4 учень:А вплив на
оточуюче середовище Зміївської ТЕС? Хоча останніми роками була здійснена
реконструкція очисних споруд, що дозволило зменшити викиди забруднюючих речовин, але тільки
зменшити, а не припинити повністю.
5 учень: А всім
відоме за містом сміттєзвалище, яке не відповідає жодним санітарним нормам? А
особливо влітку, коли воно постійно горить, жителі Змієва задихаються від
отруйних газів.
1 учень: А водні ресурси хіба не потребують посиленої
уваги? В основному на стан водних об’єктів
району впливає народно – господарська діяльність. І які ми бачимо
водойми?
(чути шелест лісу)
2 учень: А
ліси - гордість Зміївщини? Чи не
змінюються вони останнім часом?
Чи не зменшується
видове різноманіття рослин та тварин? (звуки
природи)
6 учень: Люди, що ви робите з лісами?
Слухайте! До вас
він шелестить!
Від руки
байдужої, від хамів
Просить
захистить!
Як не буде лісу,
звірів, птиці –
Стане світ вас
пусткою карать!
В очі внукам як
тоді дивиться?
Що у відповідь ви
внукам
Зможете сказать!
Дівчина: Хто в
цьому винен?
Всі: Людина.
Дівчина: Рятуйте!
Що ж робити?
3 учень: Рятуємо чисте повітря. Рятуємо
воду –
В морях, океанах,
в малих і великих річках.
4 учень: Рятуємо рідкісних птахів – не всі ще
породи,
А ті, що зникають
в полях, у лісах , у лугах.
5 учень: Рятуємо злаки. А потім рятуємо
квіти.
Рятуєм світанки –
від кіптяви, гару й димів.
Рятуємо тишу, щоб
в тиші мовчати й радіти.
6 учень: Рятуємо вулицю від голосних
двигунів.
Рятуємо землю. А
також рятуємо небо.
Рятуємо мрії.
Кохання солодкий мотив.
1 учень: Рятуємо ніжність… Від кого
рятуєм? Від себе
Поки ще не пізно і
можна хоч щось зберегти.
Дівчина: А я знаю,
що в нашому районі створений Національний природний парк «Гомільшанські ліси».
6 учень: Так. Гомільшанські
ліси – унікальне місце. І хоч відлік існування Національний парк веде лише від
6 вересня 2004 року, а саме тоді Президент України підписав Указ про його
створення, поселення тут були ще 5 тисяч років тому.
4 учень: На території парку
зустрічаються багато рідкісних рослин, серед яких – 24 червонокнижні види. Там
можна побачити і реліктовий хвощ великий, - рослину, яка є ровесником мамонтів.
2 учень: Основним
завданням парку є збереження і примноження природних ландшафтів, науково –
дослідницька робота, а також еколого – просвітницька робота. В рамках останньої
і було відкрито екологічну стежку.
Дівчина: А що можемо
зробити ми для поліпшення екологічного стану? Що може зробити кожна людина?
( виходить Природа в зеленому вбранні, чути звуки природи)
Природа: Насаджувати дерева, кущі, охороняти рідкісні
рослини. Хай вашим гаслом стане вислів
«Посадив дерево? Посади ще одне».
Учень 1: Розчищати джерела, які є біля вашого
міста.
Учень 2: Не спалювати листя і не дозволяти іншим.
Учень 3: Постійно приймати участь в місячнику
«Зелена весна»
Учень 4: Виступати з лекціями, повідомленнями про
екологічний стан вашого міста.
Дівчина: Грандіозні речі –
створюються грандіозними коштами – одна Природа - створює Велике - задарма. Тож давайте будемо берегти те, що
поряд з нами. Один з кращих проявів
людського характеру – любов до природи. Чи може бути щось красивіше за квітку,
що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки, чи може бути щось чарівніше від тендітних пелюсток, що
тягнуться до сонця вкриті, мов кришталеве намисто, краплинками ранкової роси.
Я зірвав квітку – і вона зів’яла.
Я впіймав
жука і він помер в моїх руках
Тоді
я зрозумів – що до прекрасного можна доторкнутися лише душею…
Тож
не поспішайте знищувати все, що навколо нас, те що подарувала нам Природа.
Природа: Все на Землі, все
треба берегти:
І птаха, й звіра, і оту
травинку.
Не чванься
тим, що цар природи ти,
Бо, врешті,
ти – лише її частинка.
Та частка –
невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззастережно.
Якщо береш,
то треба й віддавати,
Коли надалі
хочеш царювати.
Немає коментарів:
Дописати коментар