Тема: Корінь: будова і функції.

Мета: розглянути особливості внутрішньої будови кореня  та розкрити взаємозв’язок будови і виконуваних функцій окремих зон  кореня в цілому; вдосконалювати вміння учнів працювати з мікроскопом та постійними мікропрепаратами; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати екологічну культуру, любов до природи.

Очікувані результати: учні описують ріст кореня; характеризують будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення в грунті; називають  зони кореня та характеризують їх; дотримуються правил роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

І.Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Фронтальна бесіда:

ü  Що таке корінь?

ü  Які види коренів вам відомо?

ü  Які кореневі системи вони утворюють?

2.Скласти діаграму «Вена»

Завдання: дати порівняльну  характеристику типам кореневих систем

       В  лівому колі учні записують ознаки притаманні стрижневій кореневій системі, а в правому -  мичкуватій. В середній частині, яка  утворена перекриванням двох кіл учні записують спільні ознаки стрижневої і мичкуватої кореневої систем.                                                   

Очікувані відповіді учнів: Спільні ознаки – наявність додаткових та бічних коренів; Стрижнева коренева система має головний корінь; мичкувата коренева система – відсутній головний корінь.

3. «Назви видозміну кореня»

Вчитель на екран проектує зображення видозмін коренів різноманітних вищих рослин, наприклад:

1. жоржини;

2. омели;

3. редиски;

4. плюща;

5. кукурудзи;

6. орхідеї;

7. болотяного кипарису та інші.

 Учні повинні  записати в зошиті, які видозміни під яким номером знаходились (за відсутності проектора можна використати зображення цих рослин). Потім можна провести  самоперевірку і самооцінювання виконаної роботи.

4. «Мозковий штурм»

·         Розвиток кореневої системи залежить від умов, в яких живе рослина. У якої рослини – тієї що росте в умовах достатньої вологості , чи у тієї, яка живе  у посушливих місцезростаннях, - коренева система проникає глибше в ґрунт?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розв’язання проблемної задачі.

 У книзі «Життя рослин» К.Тімірязєв писав: «… Природа тут вдалася до хитрощів. Корінь за якнайменшої витрати будівельного матеріалу у змозі оббігти більшу кількість частинок ґрунту, якнайщільніше прилягти до нього…»

- Про які хитрощі говорив учений?  (Мабуть, про можливості корені здобувати воду з поживними речовинами ґрунту.)

·         Як рослина поглинає воду?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Зони кореня, їх функції

Пояснення вчителя:

       Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня. Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі, соняшнику, пшениці та інших рослин.

     На поздовжньому розрізі головні, додаткові й бічні корені мають подібну будову і в них можна виділити такі зони: зона поділу з кореневим чохликом, зона розтягування (власне росту) і початок диференціації клітин, всисна і провідна зони.

  Зона поділу займає верхівку кореня завдовжки 2—3 мм. Це зона клітин, які активно діляться, меристема кореня. Усі тканини кореня виникають з цієї твірної тканини. Зона поділу  вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування кореня в грунті. Вони живуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чохлик.

Запитання для обговорення:

·         Як ви думаєте, чи є кореневий чохлик у водних рослин?   (відсутній)

    Це цікаво!!!

  У деяких водних рослин, наприклад у ряски, замість кореневого чохлика є спеціальна  кишенька, яка надійно захищає кінчик кореня від вимивання водою. 

 Розповідь вчителя:

   У зоні розтягування клітини ростуть, видовжуються і стають циліндричними. У них з’являються великі вакуолі. Сукупний ріст клітин цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в грунт. Цьому сприяють “якірні” властивості кореневих волосків наступної зони кореня. Ця зона також невелика, всього кілька міліметрів. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися, і у всисній зоні повністю перетворюються на судини та інші види клітин кореня.  Всисна зона (завдовжки від кількох міліметрів до 1— 6 см) характеризується наявністю кореневих волосків — видовжених на 0,2—1,0 см виростів зовнішніх клітин кореня. Ядро клітини переходить у кореневий волосок і зазвичай розміщується в його верхівці. Завдяки великій кількості волосків (кілька сотень на 1 мм²) у рослин всисна поверхня збільшується в десятки разів. Наприклад, загальна площа всисної зони кореневої системи озимої пшениці може перевершувати площу надземної частини в 130 разів і становити 100 000 м² на 1 га.

   Кореневі волоски недовговічні, вони живуть 10—20 діб, а потім відмирають і злущуються. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. З ростом кореня в глибину переміщується і зона кореневих волосків.

  Запитання учням:    

·         Як ви вважаєте, чи однаково розвиваються   кореневі волоски на коренях рослин, які мешкають у різних умовах?

Очікувана відповідь учнів:

За різних умов на коренях навіть однієї й тієї самої рослини кореневі волоски розвиваються неоднаково. Так, у сухому грунті вони розвиваються інтенсивніше, ніж у вологому.

Розповідь вчителя:

Коли вологи багато, вони не розвиваються зовсім. У болотяних або водяних рослин кореневих волосків зазвичай не буває, проте вони утворюються, коли ці рослини переходять на грунтові умови зростання. У епіфітних рослин, які мають повітряні корені, кореневі волоски розвиваються тільки тоді, коли корінь стикається з твердим субстратом. У деяких рослин роль кореневих волосків виконують гіфи гриба, з яким вони вступають у симбіоз.

     Самостійна робота з підручником:

·         Які особливості будови і функції провідної зони кореня?

Відповідь учнів після самостійного опрацювання підручника:

      Провідна зона, або зона бічних коренів (зона галуження), становить більшу частину кореня, вона розміщена над кореневими волосками і досягає кореневої шийки (місця переходу кореня в стебло). У цій зоні утворюються провідні судини і бічні корені. Провідна зона — це посередник між всисною зоною кореня і надземною частиною рослин.

Самостійна робота учнів, заповнення таблиці:

Зони кореня	Якими тканинами утворена	Функції

2.Внутрішня будова кореня

На початку вивчення питання вчитель демонструє (або проектує на екран) зображення внутрішньої будови кореня  і ставить питання учням:

ü  В якій зоні кореня зроблено зріз?  (учні висловлюють свої припущення і пояснюють їх)

 Проектування зображення зрізу кореня на екран.

Питання для самостійного опрацювання:

v  Які особливості внутрішньої будови кореня у всисній зоні?

Очікувані відповіді учнів: Покривна тканина у цій ділянці кореня складається з одного шару клітин шкірки з тоненькими стінками. Саме ці клітини й утворюють кореневі волоски. Глибше, під шкіркою, розміщена кора кореня. Вона складається з багатьох шарів клітин основної тканини. По цій тканині розчини поживних речовин рухаються від кореневих волосків до провідних тканин, розташованих у центральній частині кореня.

         Центральна частина кореня становить центральний циліндр. У центральному циліндрі формується провідна система рослини - ксилема та флоема. До складу ксилеми входять судини. По ній відбувається висхідний рух поживних речовин, тобто від кореня до надземної частини рослин. А по флоемі транспортуються органічні сполуки від зелених надземних частин до кореня (низхідний рух). До складу флоеми входять ситоподібні трубки. У центральному циліндрі також розташовані механічна та основна запасаюча тканини.

Лабораторне дослідження

Тема: Будова кореня

Мета: ознайомитися з  будовою кореня та його структурами у зв'язку з функціями, що вони виконують.

Обладнання: постійні мікропрепарати кореня іриса; мікроскоп; таблиці; підручник.

Хід дослідження

1. Налаштуйте мікроскоп до роботи

2.Розгляньте за допомогою мікроскопа постійний мікропрепарат внутрішньої будови кореня (поперечний розріз) на рівні зони всмоктування.

3.Знайдіть покривну тканину кореня з кореневими волосками (зверніть увагу, чи є кореневі волоски  виростами клітин покривної тканини).

4.Роздивіться провідні тканини (вони розташовуються у центрі мікропрепарату). Судини мають вигляд округлих отворів із потов­щеними оболонками. Ситоподібні трубки розташовуються невеликими групами між ділянками з судинами.

5.Намалюйте схематично поперечний розріз кореня на рівні зони всмоктування. Позначте різні види тканин.

6. За результатами роботи зробіть висновок.

V. Узагальнення та систематизація знань

1.Тестові завдання на встановлення однієї вірної відповіді:

1.Найдовша зона кореня – це:

а)  поділу                        б)розтягування

в)  всисна                       г)провідна

2. Зона кореня, яка містить твірну тканину:

а)поділу                        б)розтягування

в)  всисна                      г)провідна

3.Всисна зона щільно вкрита:

а)  кореневими волосками       б)покривними клітинами

в) кореневим чохликом           г)бічними коренями

4 . Зона, в якій відбувається галуження кореня:

а)всисна                        б)провідна

в) розтягування            г)поділу

5.Людина здійснює пікірування з метою:

 а) посилення росту головного кореня                       б)стимулювання росту бічних коренів

в)стимулювання утворення підземних стеблових бульб  г)стимулювання росту додаткових коренів

2. Вправа «Снігова куля»

Учитель пише на дошці поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записуються напроти терміна, а потім один учень узагальнює їх.

Наприклад: центральний циліндр, судини, ксилема, флоема, ситоподібні трубки

VІ.  Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

•«На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…».

•«Урок важливий, тому що…»

•«Мені сподобалось…»

•«Мені не сподобалось…»

•«Від наступного уроку я чекаю….»

VІІ. Домашнє завдання

1.Завдання для всього класу.

Прочитати відповідний параграф підручника

2.Індивідуальні та творчі  завдання

Скласти  5 тестових завдання формату Б, які б містили  декілька  вірних відповідей